очалося все з нічного багаття. Майже опівночі, з темряви до вогню, вийшли два запізнілі рибалки. Наше здивування на безглуздий час для початку риболовлі, збільшилося, побачивши насадки, що вирує в банку – пуголовки. Так ми познайомилися з нічними донечниками мисливцями за північним головоломком. У той далекий час, нічний лов, полягала для нас у напівбраконьєрській снасті, що називалася поважно «жерликом». По суті своїй, це звичайно ні що інше як самолів, що нічого спортивного в собі не укладає. Жвавий голавль вистачає насадку, робить свій коронний ривок, сам засікається на величезному якорі, а через годину, що підійшов рибалок, витягує без будь-якої боротьби, та ще й на міліметровій волосіні, що знесиліла від марної боротьби головня. Отак ми й ловили цього красеня до тієї пам’ятної ночі.
Денні наші місця легко перетворилися на спеціалізований, нічний, з усіма зручностями, рибальський «люкс» – сходинки виявилися диваном, незрозуміла «рогатулька», за метр від води, стала підставкою під ліхтар і т.д.. Під час п’єси мужики вчили нас розуму розуму: – пуголовки мовляв вимушена насадка, поки жаблять ні; – самий клювання з 23 до 1 години ночі; – ловити можна біля самого берега і т.д.. Справді справа пішла в них відразу і досить активно, а до 3-ї години вони вже збиралися додому. «Короткувата рибалка» – подумав я тоді. І тільки потім, половивши в нічній тиші, я зрозумів, що і цих 3-4 годин може цілком вистачити для отримання справжнього і достатнього задоволення.
Перший вихід у ніч. Найбільш вражаючий. Червень, повний штиль, душне, прогріте за сонячний день повітря ніби світиться – я раніше і не думав, що вночі можна взагалі без ліхтаря обходитися. Тишею, як то кажуть, навіть і не пахне – все навколо цвірінькає, цвірінькає, булькає, шарудить, а напружений слух, як високочутливий мікрофон, усе посилює в кілька разів. Очі «на оранку» як у немовляти – навколо суцільна невідомість та загадка – як у інший світ потрапив. Річка, чорна і невідомо широка, теж живе, якимось своїм, активним нічним життям – різної гучності бульканням і бултиханьям немає кінця. Місце, яке сподобалося вдень, зовсім не впізнати – берег здається урвищем, а глибина в метрі мерехтить мало не по маківці. Бр-р-р – жах. Вночі, чомусь, рухаєшся як ніндзя безшумно – кожен твій шерех здається мало не гуркотом, дихаєш через раз, як у тилу ворога – так ось інтригуюче ніч діє. Суцільна романтика. Спінінг заздалегідь готовий, включаю на секунду ліхтар, личинку бабки на гачок, помах, вантажило десь прошелестіло в повітрі і зникло в чорноті. Бульк – наче в кілометрі впало. Де? Куди? – Загадка. Сідаю на траву, волосінь натягується і в руку як по телефонній лінії пішла маса чудо-сигналів. Вдень ніколи не звертав уваги, що через вудлище стільки інформації надходить! Який ліхтар – тут муха волосінь зачепила крилом, а рука відчуває. Нерви, слух, зір – все загострилося, як у нічного звіра.
Фр-р-р! У-ух! По волосіні бац! Що за кошмар? Ледве не падаю у воду з переляку. Насилу доходить – кажан нарвався на невидиму навіть для її локаторів, прозору моно нитку. Ці звірята постійно лякають нічних рибалок – тож будьте готові. Не встиг заспокоїтися – здається за метр від мене цегла у воду впала – ба-бах! Весь обмираю, руки впиваються в спінінг – здається зараз ця звірюга так смикне, що куди тільки всі обручки з бланка полетять. Хвилина – тиша. Лищиною тільки якісь підозрілі імпульси йдуть. І тут – тук-тук! Хтось на тому кінці спробував приманку. Чутливість – супер! Я в захваті. Всі звуки кудись одразу зникають – тільки невидима вночі ліска і нервова ручка спінінга. П’ять секунд тиші і раптом – ДЕРГ! Вдень-то, під сонечком, ривок головня вражає, а тут від несподіванки смикаю у відповідь так, що трохи на спину не падаю. Є! Зовсім поряд глухий сплеск і слідом потужна потяжка – гарна штуковина! Ривки приходять начебто з того кінця світу – що там у темряві – не найменшого поняття. Знову сплеск уже ніби зовсім біля ніг – та де ж він там? Ліхтар, забутий, лежить у темряві на березі, як до нього дістатися і включити уявлення не маю. Тихенько кручу ручку котушки, очі аж сльозяться від напруги, але толку нуль – скільки залишилося волосіні – превелика таємниця. Головень бовтається зовсім поруч на слух, а волосінь все йде і йде. Сідаю навпочіпки і раптом бачу зовсім перед носом біле тіло – ось він красень! Вже бризки долітають і до мене, ще кілька метрів і видно, як рибина стрибає вже у прибережній траві. Ложу спінінг, беруся за волосінь, перебираючи підскакую, і руками викидаю його на берег. Мій, слава богу… Тримаю в руках пружне тіло, що б’ється, – ось воно, широколобе нічне щастя. Я в захваті.
Ось так я спіймав першого нічного голавля донкою. Різниця з денним ловом разюча. Зараз ні-ні приїжджаю, спеціально посидіти на ніч – отримати чисте задоволення від цієї риболовлі «в іншому світі». Скільки пригод та яскравих моментів було вночі. Ось один із вражаючих і показових – ловлю у тиху чарівну ніч, на давно розробленому та обладнаному місці. Тиша така, що навіть мишей на тому березі чути. Вкотре перенасадив насадку, поклав спінінг на підставку, і наливаю чайок зі скляного, тоді ще, термоса. Спиною відповідно до води, де мілина голіма, та ще очищена до піску, для зручності виведення. Туди й малявки не запливають. І тут уявіть, за 2 метри від берега, а значить за 3 кроки від мене, у воду падає шлакоблок з другого поверху! Сплеском це назвати неможливо. Так напевно кашалоти плескаються. І це все відбувається в гробовій тиші, де клацання гілки здається пострілом. Добре серце виявляється міцним, але термос знайшов тут свою смерть. Чув я, що в тих місцях короп водиться, але не знав, що він такий нахабний ночами буває. І ось весь нічний лов має на увазі полювання саме на велику рибу, яка часто і харчується тільки в цей смутно-прихований час. Гіганти виходять на саму мілину, до самого берега. Втрачають денну обережність та пильність. Якщо конкретно, то наприклад головня, я ловлю тепер взагалі не дивлячись скільки там води – є сантиметрів 15 і достатньо. Зрозумів це після одного випадку на незнайомому місці. Приїхали вже в сутінках, поки розпакувалися, то се – вже ніч. Де ловити без поняття. Пішов берегом. У черговому місці клювання, підсікання і відразу сплеск. І так майже після кожної підсічки – голавль одразу хвилює хвостом по воді. Прислухався – начебто шумить трохи – напевно перекат. Коли розвиднілося, я ахнув – де ловив глибина по щиколотку! Ось тобі й перекочування. Потім шляхом експериментів зрозумів, що часто ловити за метр від берега краще, бо взагалі єдино можливо.
Тепер з’явилися чудові налобні ліхтарі, всякі «світлячки», плетінкою хоч і не користуюся, але думаю її застосування вночі буде якраз – чутливість снасті зросте на порядок. Оснащення елементарне, яке вам більше подобається – хоч ковзний вантаж з кінцевим повідцем, хоч з кінцевим грузилом – голавль, все ж таки, не привереда карась. А ось гачок порекомендую, знаючи, що багатьох тягне на надмірності, ставити один. Одинарник або двійник не має значення. Кількість донок однозначно обмежте цифрою “1”. Ось де якість попереду кількості – приросту у улові майже ніякого, а горя ви «хапнете», у темряві, по саму маківку, навіть з двома спінінгами – дзвіночки одночасно такий тарарам вам у першу ж ніч влаштують… Будьте морально готові, як до неминучого, до зачепів і втрат кінцевого оснащення. Як правильно хтось сказав: «Якщо у вас немає зачепів, значить ви не там ловите». Це про головень у саму точку – він любитель кам’янистого, та ще й великобугристого дна. Насадку віддаю перевагу тварині – від хробаків (якщо немає ненажерливого піскаря), до м’яса перловиці. Але це не означає, що не ловлю на ту ж кукурудзу «Бандюель», на горох і знамениту скоринку хліба, без яких у певний час нікуди. Але в золотий донечний час – весну, поки не піднялася трава і можна ловити майже скрізь, головень віддає перевагу звичайно живності. Спінінг коротший (ніч все таки), зі швидким строєм, тест звичайно бажаний помічніше наскільки можливо – клювання головна часто застають нас зненацька і що б він підсікся, потрібна жорстка підсікання, а кволим спінінгом це зробити складно. Часто це буває непереборною перешкодою до хороших уловів – доки не заміниш вудилище, засікатися може лише одна клювання з п’яти! Адже часто (що вже приховувати…) цей хлопець сам засікається без нашої допомоги – ось тут працює жорстке вудлище самостійно. Але буває і нічого не допомагає – ривки начебто вони там п’ятьох смикають, а результат нульовий. Місце вибирати бажано ближче до перекату або взагалі на ньому, з урахуванням, що до ранку головень перебирається саме туди, тоді як протягом ночі може ловитися в різних місцях, залежно від профілю ділянки річки. Активний клювання починається зазвичай з годин 11 вечора і триває коли всього 1 годину, а буває і всю ніч (правда такі винятки рідкісні). Зазвичай після опівнічного клювання йде майже повне затишшя, а потім можна, якщо пощастить, під ранок повеселиться на перекаті. Але на перекаті, майте на увазі, можливо існує всього одна ямка-вир, розміром 2 на 2 метри, де він збився в купу, і більше звідти нікуди. Ось і знайди його. І звичайно все залежить від сезону – весняні та літні стоянки відповідно відрізняються.
І про донну снасть взагалі. Не думайте, що донка стояча снасть! Якщо у вас така думка, то ґрунтовно її перегляньте. Дуже наполягаю. Саме донка для мене одна з найбільш мобільних снастей. Закидання, максимум 5 хвилин очікування і далі. Часом якихось 10 кроків, за рівним на зразок русла, вирішують все. Головень може зміститися і на кілька метрів протягом лову. Наприклад, зі зливу перекату, на його гребінь і навпаки. Шукайте. Не бійтеся ловити на страшних і смертельних, на вигляд, для снасті місцях. Часто саме там стоїть стрімкий голавль. Я сам до певного часу обходив стороною вируючі перекати, поки раз, зневірившись від безуспішності пошуків, не ризикнув, і був винагороджений за це супер рибалкою.
Проходячи вкотре повз стрімкі, плюнув на 100% зачіп, прив’язав найважчу відлиту «ложку» і кинув майже вздовж берега за течією. Лісочка натяглася в струну, я вже подумав, що мабуть залишки розуму з цією риболовлею розгубив, як тут ривок, помножений на силу течії і розмір голавля, майже вирвав у мене вудилище. Голавлюга одразу злетів у повітря, а волосінь тільки бзинкнула і порвалася. Ловив я тоді години 2 у цьому потоці, доки не залишив все грузила в камінні. Але насолоди отримав море. Щоправда, наступного дня перекат був порожній. Буває.
Так само і вночі переміщайтеся заздалегідь, засвітло, запланованим місцям. Застосовуйте обов’язково потяжки-переміщення грузила по дну. Часто відразу після метрової потяжки слід клювання. Облавлюйте без сорому всі горизонти та глибини річки, від найглибших (де до речі, особисто я, рідко знаходжу головня), до ямок біля самого берега. Біля берега ловити простіше простого, а тут частенько чергує головка грам близько двохсот. Переходячи з місця на місце, киньте вздовж берега – з вас не вбуде, а несподіване клювання вам дуже сподобається. Не випускайте вудлище з рук – вбийте собі це назавжди на думку. За законом підлості, як завжди, великий голавль рветься, коли спінінг лежатиме на підставці і полетить він у воду білим лебедем разом із вашими мріями про сьогоднішній великий трофей. Скільки разів я так обпалювався – не злічити. Ловіть тільки на велику, непосильну дрібницю, насадку – побережіть нерви і згадайте, що донка снасть для великої риби. Це я кажу не просто так – сам довго не міг відучитися від лову на того ж короїда, коли одразу після закидання в скупчення ялинця та подібної живності, кінчик сіпається безперервно, поки гачок не спорожніє остаточно. А варто, наприклад, насадити пару горошин – і тиша, а через хвилин 5 вона починає на нерви діяти – так і тягне знову того ж короїда начепити, щоб життя веселіше здавалося.
Ну і насамкінець, наведу один з найвагоміших аргументів на користь донної снасті. Постійно перевіряю і завжди підтверджується, особливо при лові на мою улюблену весняну насадку – личинку бабки. Ловиш донечкою головня і успішно. Обловлюєш до посиніння це місце в проводку, на ту ж личинку, біля дна, по дну, по-різному – нічого немає. Тільки закидаєш донну – одразу потяжка. Ось так голавль небайдужий до донки. Читайте – до насадки, що грає на протязі. Це, звичайно, моя особиста думка. Але навіть при лові в проводку, як напевно багато хто помітив, улюблений момент для клювання головна – на витяжці. Що це як не гра приманки протягом? На даний момент, при лові на природні наживки, особисто я, ловлю тільки донною снастю, що і вам рекомендую. А нічний лов… Немає слів. Спробуйте – і не пошкодуєте. Успіхів!